Read the Bible

¹ І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

² Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

³ Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

⁴ того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

⁵ А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

⁶ Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

⁷ Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

⁸ Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

⁹ вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

¹⁰ Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

¹¹ Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

¹² І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

¹³ у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

¹⁴ спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

¹⁵ і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

¹⁶ Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

¹⁷ Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

¹⁸ Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

¹⁹ Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

²⁰ Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

²¹ Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...